Визнання батьківства

Досить часто судам доводиться розглядати спори, пов’язані із встановленням факту батьківства та визнанням батьківства. Одразу ж хочу наголосити, що це зовсім різні поняття. Адже відповідно до законодавства, перше поняття стосується випадків, коли особа, що вважала себе батьком померла, і необхідно встановити той факт, що вона дійсно являлась батьком дитини (наприклад, це потрібно у спорах про прийняття спадщини), другий випадок означає, що необхідно встановити походження дитини від конкретного чоловіка.

Розглянемо саме другий випадок – встановлення походження дитини від конкретного чоловіка

Отож, у випадках, коли батько хоче у судовому порядку визначити своє батьківство над дитиною, йому потрібно знати, що для цього він має повне право за законодавством України, адже стаття 50 Сімейного Кодексу України вказує, що чоловік має право на батьківство. Що стосується визначення батьківства, як факту який потребує встановлення судом, то тут ми говоримо про визначення походження дитини від цього чоловіка, визначення того факту, що саме він біологічний батько і ніхто інший крім нього.

Усі права та обов’язки особи як батька чи матері, ґрунтуються на походженні від них дитини, а у значній кількості випадків цей факт потребує процедури встановлення. Не складає труднощів визначення походження дитини між особами, що перебувають між собою у шлюбі.

Проблеми існують тоді, коли жінка народила дитину від чоловіка, не перебуваючи з ним у шлюбних відносинах. Вирішення питання можливе лише у двох випадках :

  • за заявою матері або батька дитини
  • за рішенням суду.

У першому випадку йдеться про те, що батьки, які хоч і не перебувають разом у шлюбі але не мають нічого проти визнання батьківства одне за одним, спільно подають заяву до органів державної реєстрації актів цивільного стану. Варто відмітити той факт, що коли заява подається неповнолітніми, орган реєстрації повідомляє батьків, опікунів чи піклувальників таких осіб про запис неповнолітнього батьком дитини. У разі неможливості повідомити згаданих осіб, повідомляються органи опіки та піклування. Потому орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження та видає нове свідоцтво про народження дитини.

Цей спосіб визнання чоловіка батьком порівняно є простим і не вимагає багатьох зусиль.

Складнішою є ситуація, коли біологічні батьки не перебувають у дружніх відносинах, а тим паче у шлюбі. Тоді визнати факт походження дитини від батька вбачається можливим за рішенням суду.

Отже, ви подаєте позовну заяву про визнання батьківства, у якій зазначаєте будь-які відомості, що можуть підтвердити факт походження дитини від вас, це можуть бути письмові докази, речові докази, висновки експертів, покази свідків та інші передбачені Цивільним процесуальним Кодексом України докази.

Одним із важливих моментів є те, що позов буде прийнятий до розгляду, якщо запис про батька зроблено у Книзі реєстрації народжень, тобто коли при безпосередньому народженні дитини запис про батька було здійснено за прізвищем та громадянством матері, а запис імені та по-батькові дитини було здійснено за вказівкою матері.

Також особа, що вважає себе батьком має право на пред’явлення позову до чоловіка, який перебував у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини на момент  народження дитини (ст.129 СКУ). В цих ситуаціях законодавством встановлена спеціальна позовна давність у один рік, з моменту коли особа довідалась або могла довідатись, що являється батьком.

Незважаючи на різні життєві ситуації, пам’ятайте, що відповідно до статті 141 СКУ, мати та батько мають цілком рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи ні.